Вічне Кохання

      Чи буває вічне кохання? Тільки після того як я написав тему в моїй голові почали з’являтися думки, думки які прагнули знайти відповідь на це питання. Але з кожною наступною хвилиною з’являлося все більше сумнівів, протиріч. Мозок відповідав і „так” і „ні”. Закінчені романтики переконані, що воно існує, песимісти зовсім іншої думки. Кожен має власну відповідь, яка не повторюється з іншими. Навіть давши свою сумнівну відповідь мою голову все рівно не покидали сумніви стосовно цього.

      Без сумніву, історія знає „Ромео і Джул’єту”, але це Шекспірівська вигадка, та навіть якщо б це було насправді тоді хочу щоб ви відповіли: де гарантія того, що якщо б вони не померли то жили, як то кажуть, в мирі і злагоді?

      - Вони померли заради кохання!-Ромео керувався аж ні як не розумом коли випивав отруту, і де в цьому ви бачите здоровий глузд? Так, він помер заради кохання і це варте захоплення. Але знову ж таки, чи було воно вічне?

      Історія знає подружні пари, які не розлучившись прожили все життя разом і навіть померли в один день але знову, те, що вони жили разом, зовсім не гарантія того, що аж до смерті вони кохали один одного, знаєте, в таких випадках я більше схиляюсь до слова-Звичка.

      То де ж воно, вічне кохання???

      Кохання не може бути таким же пристрасним як у перші роки все життя. Ну ні куди не подінешся, натура людська така, до всього швидко звикає, а тим паче до гарного. Зрозумійте, свічка горить, може довго горіти, але рано чи пізно-гасне.

      Чи не хочете ви провести паралелі між свічкою та коханням? Вони навіть схожі, і те, і те має головне джерело існування-іскру. Без неї не можна уявити це величне почуття-Кохання. Воно як двигун, починає працювати завдяки цій іскорці.

      Але двигун заводиться, а іскра-нажаль гасне, так і кохання.

      Вічність кохання, його тривалість, залежить лише від цього спалаху. На самому початку Бог надає двом людям цей вогник але він-не вічний, як у Прометея. Це ярмо, яке людина тягне закохавшись, надзвичайно важке, його потрібно оберігати, цінити і з цим не всі справляються. А потім настає черга сварок, розлук. Одиниці доносять це ярмо до фінішу.

      Отож, вічне кохання мабуть-таки існує але зберегти його можна лише одним способом: не дати згаснути вогню, як?-все дуже просто:вогонь горить доти, доки є увага, піклування один про одного, пристрасть, взаємо порозуміння, не втративши все вищезазначене ви не втратите вогонь і він буде горіти вічно, лише для вас, і кохання ніколи не обмине вас стороною. Отож, не забувайте, кохання не живе власним життям, його треба живити, як рослину.

      І доживаючи останні роки свого життя поруч з коханою людиною в цілковитому добробуті і щасті ви зможете з гордістю сказати:Я Прометей! І муки та страждання, які ви пережили несучи це ярмо, коштують цього величного слова-Вічне Кохання!!!