Вчені на сторінках газет і журналів продовжують спір про можливі наслідки і перспективи експерименту, але в їх спорах практично не згадується ім'я творця теорії "Великого вибуху" - українця Георгія Гамова, який створив у 1946-1948 роках у США теорію утворення хімічних елементів шляхом послідовного нейтронного захвату і модель "гарячого всесвіту".

           Власне, основи своєї теорії "великого вибуху" Гамов розробив ще в 24-річному віці, працюючи в Харкові й Ленінграді. Вже в 1932 році в 28 років Георгій Гамов стає наймолодшим в історії АН СРСР членом-кореспондентом. Але академіком йому стати так і не вдалося: в СРСР ідеологи від науки оголосили, що "фундаментальний квантовомеханічний принцип невизначеності Гайзенберга , який лежить в основі гамовських теорій, суперечить діалектичному матеріалізму".

           Втративши можливість працювати в СРСР, вчений був змушений стати в 1933 році першим радянським ученим-неповерненцем. Надалі його доля була пов'язана з науковими центрами Європи і Америки. І ось тепер світ чекає підтвердження його базової теорії, послідовники якої отримали немало Нобелівських премій на відміну від її автора.

           Перший пробний запуск колайдера було здійснено 10 вересня. Тоді по кільцевій конструкції завдовжки 27 км, побудованій на території Швейцарії й Франції на 100-метровій глибині, за допомогою 120 потужних електромагнітів, що працюють при температурі близькій до абсолютного нуля - мінус 271,3 градуса за Цельсієм, були успішно проведені пучки протонів спочатку за годинниковою стрілкою, а потім у зворотному напрямку.

           Але вже через 48 годин після пробного запуску ВАК стався перший інцидент - вийшов з ладу 30-тонний трансформатор і для його заміни було потрібно було кілька днів. 18 вересня колайдер було знову введено в робочий режим, але наступного дня трапилася нова поломка. Під час тестових випробувань розплавилася електропроводка між двома електромагнітами, що привело до витоку рідкого гелію в тунель колайдера. Ремонтно-відновлювальні роботи і тестування обладнання триватимуть кілька місяців.

           Незважаючи на не дуже успішні перші години роботи Великого адронного колайдера, з експериментами на цьому прискорювачі елементарних частинок вчені пов'язують великі і досить незвичайні сподівання. "Це фантастичний момент", - зазначає керівник проекту Лін Еванс. Учені вважають, що експеримент дасть змогу в мініатюрі відтворити "Великий вибух", який 13,7 мільярда років тому поклав початок Всесвіту. Крім того, фахівці розраховують отримати нові дані про процеси перетворення матерії на енергію, а також чекають, що експеримент відкриє загадки антиматерії й взаємозв'язку простору і часу.

           Французька і швейцарська преса наводить різні коментарі вчених, присвячених запуску колайдера і можливим наслідкам цього експерименту. Швейцарський журнал "Ле Там" цитує англійського фізика Пітера Хігса. Вчений розповідає про те, що власне проект Великого адронного колайдера виник з метою виявити частинку Хігса (названу прізвищем ученого), так званий бозон Хігса. Це елементарна частинка, за словами вченого, з допомогою якої можна буде пояснити, чому майже всі інші частинки мають масу. До сьогодні така частинка існувала лише в теорії, тому що довести її наявність у природі за допомогою колишніх прискорювачів було неможливо. А ця частинка і є базовою цеглинкою стандартної моделі, яка здатна пояснити принципи світобудови і функціонування Всесвіту, розповів учений.

           Вчені також пояснюють можливі наслідки від запуску колайдера, оскільки створення цього прискорювача елементарних частинок викликало безліч питань. Вчені, зокрема, почали говорити про "чорні діри", передбачати появу антиречовини і в результаті велетенський вибух, внаслідок якого Земля перетвориться на пил.

           Можливі наслідки від запуску колайдера пояснив російський учений, доктор фізико-математичних наук Едуард Боос. Він нагадав, що в 1999 році перед пуском колайдера у Фермієвській лабораторії США з енергією 2 Тев було проведено оцінку на предмет того, якої шкоди може завдати запуск колайдера. Тоді вчені не виявили ніякої загрози, і колайдер і зараз успішно працює. Так само всі ризики Великого адронного колайдера аналізувала спеціальна комісія авторитетних учених з кількох країн.

           "Найстрашніший" висновок - поява "чорних дір". Але - розповідає Едуард Боос - "чорна діра" на Великому колайдері зовсім не схожа на космічну, здатну поглинути все навколо. Це міні-діри, які випаровуються не встигнувши народитися і не становлять ніякої загрози. За мільярди років існування Землі на планету попадали космічні промені з енергією значно більшою, ніж здатний створити Великий адронний колайдер. Якби існувала найменша імовірність такої загрози, вона б обов'язково проявилася під час випробування попередніх прискорювачів, підкреслив Едуард Боос. Тому, стверджує він, ніяких надприродних явищ з пуском нового прискорювача не буде.